ЯК ВЕСТИ СОЦМЕРЕЖІ БЕЗПЕЧНО: ІНСТРУКЦІЯ...

Інтернет – не найбезпечніше місце, але захистити себе від булінгу й небажаних зв’язків у ньому все ж реально. Головне – дотримуватися основних правил Одна з тем, яку піднімуть у серіалі Нового каналу «Перші ластівки. Zалежні»– небезпеки, які підстерігають в інтернеті. Йдеться і про шантаж, і про сексуальне насильство в інтернеті, і про кібербулінг. Ця проблема дуже актуальна, адже в Україні лише 6,7% підлітків не користуються соціальними мережами. 75% з опитаних підлітків підтвердили, що саме в соцмережах відбуваються небажані комунікації....

• Інформаційно-освітня кампанія #stop_sexинг зібрала основні правила, дотримуючись яких ви зможете вести соціальні мережі без наслідків: 
• Закривайте профілі в соцмережах, якими користуєтеся. Так ваші пости і фото можуть бачити лише ті, хто є у вас у друзях. 
• У друзі додавайте лише тих, кого знаєте в реальному житті. Цікавий профіль, привабливі фото, багато підписників і «друзів» абсолютно не означає, що це не фейкова сторінка. Для того, щоб уберегти себе від можливих ризиків, «незнайомців» краще залишити поза списком ваших друзів. 
• Не публікуйте особисту інформацію. Сюди входять номер телефону, адреса проживання, номер паспорта або інших документів, особисті дані близьких і рідних. Оскільки в публічному доступі будь-хто охочий зможе використовувати цю інформацію для досягнення власних цілей.
•  Не позначайте актуальну геолокацію. Наприклад, якщо ви виїхали за межі міста разом із друзями й вирішили відразу ж виставити пару фото, не слід зазначати свою геолокацію, оскільки за нею дуже легко вирахувати місце вашого перебування.
• Не пишіть відверті пости. Якщо, наприклад, ваша сім’я придбала нову машину, або ви всі разом зібралися у відпустку до іншого міста/країни, то не варто про це писати на своїх сторінках у соцмережах. Шахраї можуть використовувати цю інформацію для скоєння неправомірних дій. 
• Перед відправкою будь-яких фото- або відеоматеріалів важливо згадати про так зване правило білборду – уявити ці матеріали на великому білборді біля вашого місця навчання, занять спортом або роботи, які побачать всі, хто проходить повз. Хотіли б ви, щоб це побачили люди? Якщо ні, то не варто тоді відправляти фото- або відеоматеріали такого характеру. 
• Ставтеся до всіх онлайн-знайомих як до людей, яких насправді не знаєте. Світ онлайн дозволяє нам бути тими, ким хочемо, тому тут дуже легко опинитися обдуреним....

Пам’ятайте, що в онлайн-світі все не так спокійно й безпечно, як здається на перший погляд. Будь-яка інформація, що ми її комусь відправляємо або десь публікуємо, залишається тут назавжди, без можливості видалення (навіть якщо видалимо всі профілі в соцмережах, на жаль)

Детальніше: https://novy.tv/ua/pershi-lastivki/news/2020/10/26/yak-vesti-sotsmerezhi-bezpechno-instruktsiya/?fbclid=IwAR1V1GNbcSKzlng7lslSaLN3PNjYvyexV_QkkB_krRCV0xuStJromswHr8A

 

20 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ЕМОЦІЇ ЛЮДИНИ

- 1 -

Емоції працюють непомітно для нас: вони запускають когнітивні процеси (розпізнавання і аргументацію), фізичні відчуття, впливають на поведінку.

- 2 -

Емоції - найсильніший мотиватор. Саме вони керують нашим бажанням вижити, розмножуватися, спілкуватися і поводити себе відповідно до моральних засад.

- 3 -

Чоловіки відчувають ті ж самі емоції, що й жінки. Просто нас вчать висловлювати почуття по-різному.

- 4 -

Існує більше сотні емоцій. І це тільки ті, про які ми точно знаємо.

- 5 -

Сім базових емоцій - це злість, смуток, страх, здивування, відраза, сором і щастя.

- 6 -

Щастя - сама суперечлива емоція. Чому? Тому що вона може означати багато: радість, розчулення, ейфорію ...

- 7 -

Для того щоб висловити повний спектр емоцій, природа нагородила нас 43 м'язами, що відповідають за міміку.

- 8 -

Емоції можуть тривати від долі секунди до декількох хвилин. Негативні емоції ми відчуваємо довше, ніж позитивні.

- 9 -

Настрій - щось більш тривале, ніж емоція. Ми можемо перебувати в ньому від декількох хвилин до декількох днів. Крім того, він впливає на те, як саме ви відчуваєте емоції. Наприклад, якщо ви не в дусі, гнів змусить вашу кров кипіти набагато сильніше, ніж зазвичай.

- 10 -

В українській мові є вираз «серцем відчуваю». Неспроста. Емоції впливають на вегетативну нервову систему, яка контролює базові функції тіла, наприклад травлення, кровообіг, дихання і сексуальне бажання.

- 11 -

Емоції універсальні. Вирази облич жителів різних країн не відрізняються за умови, що люди почувають однакові емоції. А ось тригери почуттів, звичайно, різні.

- 12 -

Любов - це не емоція. Це стан, протягом якого ви можете відчувати безліч почуттів: радість, смуток, тугу, злість ...

- 13 -

Ви можете культивувати і міняти власні емоції. За це потрібно сказати спасибі префронтальної корі головного мозку. Ви можете забути про емоцію, інтерпретувати її по-своєму або навіть змінити її значення для себе, а значить - і реакцію на почуття.

- 14 -

Самосвідомість - це ключ до всього. Чим раніше ви впізнали емоцію, тим більше способів розібратися з нею у вас буде. Щоб зрозуміти, як працює ваша свідомість, спробуйте практику Mindfulness.

- 15 -

Якщо довго імітувати ту чи іншу емоцію, наприклад огиду або злість, вас охоплять ці почуття по-справжньому.

- 16 -

Емоційний інтелект важливіше розуму. За статистикою, ваше фінансове благополуччя на 80% залежить від ваших лідерських якостей, здатності спілкуватися і вести переговори. І тільки на 20% - від ерудиції.

- 17 -

Ваші роздуми щодо справедливості, зобов'язань, сили, доброти і взаємодопомоги виражаються в таких емоціях, як співчуття, вдячність, збентеження і розчулення. Ці почуття розвивалися в людині протягом тисяч років. Так що мораль буквально втілюється в нас самих.

- 18 -

Тільки 1% людей здатні повністю приховувати емоції від інших.

- 19 -

10% людей не знають, як саме вони себе почувають. Це називається алекситимією. Через таку дисфункцію людина не здатна описати свої емоції словами, відрізнити одне почуття від іншого і зрозуміти настрій оточуючих.

- 20 -

Люди, які захоплюються ін'єкціями ботокса, все одно можуть відчувати емоції. Цей вбивця зморшок паралізує деякі м'язи обличчя, а тому іноді здається, що людина перед тобою не відчуває взагалі нічого. Але це не правда. А ось алекситимія у людини з ботоксом - це катастрофа.

 

ЯК УЧИТЕЛЮ ВПОРАТИСЯ З ПОГАНОЮ ПОВЕДІНКОЮ УЧНІВ ТА МОТИВУВАТИ СУЧАСНИХ ДІТЕЙ: ПОРАДИ 

Іноді вчителі стикаються з агресією у свою сторону та поганою поведінкою учнів. Це виникає через відсутність у дітей мотивації навчатися або їх роздратування. Як же вчителям впоратися з цими викликами.

Що робити вчителю, якого на уроці “довів” клас

У такому випадку є  кілька ефективних кроків:

• Для початку виявити головних винуватців – це зазвичай певна група дітей, яка задає тон усьому класу. Звернутися до них варто зі спокійним та незагрозливим з’ясуванням: “Чи правильно я вас зрозуміла: ви хочете зірвати урок?”.
• Після цього варто озвучити свій емоційний стан щодо цієї ситуації: “Я розлючена”.
• Знову спокійно, незагрозливо запитати: “Ви цього прагнули?”
• Сказати, що ви даєте порушникам час виправити ситуацію – і що ви згодні трохи почекати на це.

Психологи запевняють, що при всьому класові важливо не вести гнівний монолог, а спрямувати розмову на з’ясування намірів самих учнів. Такою технікою ви розвиваєте емоційний інтелект учнів та зосереджуєте клас на своїй діяльності.

Як заспокоїтися після цього? Для відновлення емоційного стану після школи вдома одразу побудьте наодинці в кімнаті з вимкненим світлом та музикою, що розслабляє. Або одразу прийміть ванну з ефірними оліями чи неспішно прогуляйтеся в парку.

Що робити вчителю, який різко висловився на учня? Якщо так сталося, то варто наодинці поговорити з цією дитиною й спокійно роз’яснити, що саме ви відчували в той час. Так ви навчите дитину розуміти почуття інших.

Як діяти вчителеві, коли учні поводяться агресивно щодо нього

Щоб зрозуміти дитину, варто завжди пам’ятати, що агресія дітей – це послання, меседж. І водночас це її запит. Наприклад, агресія може бути посланням про заборону на емоції вдома і водночас запитом “де показувати емоції можна?”.

Також,  агресія може бути елементом наслідування, наприклад, деспотичного батька. Або агресія може бути засобом задоволення важливої потреби з відчаю.

Окрім того, до цькування схильні діти, що самі зазнали цькування – у такому разі дитина прагне “відігратися”.

Буває так, що агресія – це бунт дітей проти правил та вимог чинної системи цивілізації взагалі, не лише в школі. І тоді вчитель обраний об’єктом такого бунту випадково, як один із представників системи,
– додає Лілія Ягодка.

Якщо є можливість, запитайте в такого учня наодинці, чи потрібна йому допомога. Порадьте звернутися до шкільного психолога. Але відмову учня слід сприйняти з розумінням, адже дітям часто важко відкритися дорослим, є страх бути сприйнятими неправильно.

Як учителю мотивувати сучасних підлітків учитися

Не існує такого феномена, як невмотивована до розвитку дитина. А вчитель насправді надає можливості для саморозкриття дитиною свого потенціалу – зокрема, і до навчання.

І щоби стимулювати таке саморозкриття дитини, головними є чотири компоненти:

1. Цінувати дитину.
2. Довіряти дитині.
3. Заохочувати дитину.
4. Підтримувати дитину.

І найголовніше – категорично уникати порівняння дитини з іншими учнями. “Людину можна порівнювати лише з нею самою, якою вона була певний час тому”.

 

ЯК ЛЕГШЕ ПЕРЕЖИТИ СТРЕС І ШВИДШЕ ДОСЯГТИ ПСИХІЧНОЇ РІВНОВАГИ?

Для цього достатньо вибрати один або кілька способів:

 - завести «безглуздий» альбом.
Записувати в нього гумористичні історії, анекдоти, смішні висловлювання і читаючи та переглядаючи його сміятися досхочу, коли погано на душі ;

- прочитати дуже голосно (прокричати) кілька разів вголос який-небудь вірш або уривок з нього ;

- пограти на якомусь музичному інструменті (навіть якщо не вмієш грати);

- заспівати мелодійну пісню (навіть якщо немає слуху);

- подивитися веселий комедійний фільм;

- виконати комплекс незвичних для себе фізичних прав (ластівку, пострибати на одній нозі чи спробувати навчитися жонглювати)

- попросити кого-небудь з родичів, щоб тобі зробили вам масаж (погладжування і розминання спини, шиї).

Насправді, кожна людина може навчитися виходити з стресового стану самостійно. Але щоб це відбувалося з найменшими втратами здоров’я, важливо вивчати себе і виробляти свій індивідуальний спосіб психічної саморегуляції.