Депресивні стани у підлітків: з чим вони пов'язані і як з ними впоратись

На кожному етапі життя людина відчуває певні труднощі, проблеми, переживання. У дошкільників вони свої, у підлітків і дорослих людей – свої. Але чомусь багато дорослих вважають, що серйозні проблеми можуть бути тільки у них, а на дитячі й підліткові дурниці можна просто не зважати: все мине і не згадається.

Проте, коли підліток перебуває у депресивному стані і не відчуває підтримки від близьких людей, це може завершитися різними психічними розладами, анорексією і навіть суїцидом. Тікаючи від болісної реальності, підліток може почати вживати спиртне, підсісти на наркотики, пуститися у безладні сексуальні пригоди, ступити на шлях криміналу... Тому дуже важливо вчасно виявити проблеми, які отруюють підлітку життя.

Що таке замаскована депресія?

Якщо підліток постійно перебуває в пригніченому стані, замикається в собі, перестає нормально харчуватися і спати, це говорить про те, що він перебуває в депресивному стані. Проте сьогодні досить часто психологи стикаються з так званою замаскованою депресією. Підлітки демонстративно бурхливо висловлюють свої емоції, підкреслено активні, а насправді так вони намагаються приховати свої справжні емоції. І лише коли психолог вивчає результати тестування, виявляється, що поведінка підлітка награна і він просто хоче привернути до себе увагу. Це своєрідний захист і одночасно крик про допомогу. Якщо ще 20 років тому на таку поведінку не дуже звертали увагу, то зараз психологи одразу починають працювати з підлітками, інакше ситуація може стати незворотною. З кожним роком депресивні стани у підлітків виявляються все частіше. А причин – безліч.

"Мої батьки мало заробляють"

Дуже часто депресивний стан виникає у підлітків, якщо їхня родина не дотягує до фінансового рівня сімей інших однокласників: батьки не можуть виділити йому пристойні суми готівкових грошей, купити дорогий одяг, телефон, комп'ютер. Особливо відчутна різниця в соціальному та фінансовому становищі підлітків у центральних міських школах, де разом навчаються діти депутатів, влади міста, простих робітників і продавців на ринку. Багато хто з дітей комплексує тому, що їхні батьки не в змозі найняти репетитора, щоб добре підготувати їх до ЗНО, і немає грошей, щоб продовжити навчання у виші після закінчення школи. А раз так, то попереду – жодних перспектив... Сьогодні в моді подорожі за кордон, і багато підлітків соромляться зізнатися, що далі Києва ніколи не виїжджали. Звідси – невпевненість у собі, заздрість, відчуття безвиході і, як результат, депресивні стани.

"Я гладка й негарна!"

Крім того, в підлітковому віці величезне значення має зовнішній вигляд. Дівчатка і хлопчики, які стають дівчатами і юнаками, дуже болісно сприймають появу прищиків на обличчі, переймаються через зайву вагу або явну худорлявість, через вади фігури або непривабливе обличчя. Особливо гостро переживаються перші закоханості, коли здається, що весь світ зосереджений на коханій людині, і, якщо об'єкт кохання відштовхує підлітка, та ще й у грубій формі, він сприймає це як кінець світу. Те саме стосується першого сексуального досвіду: невдача може зіпсувати все подальше життя.

"Навчіть мене спілкуватися!"

Депресивний стан може виникнути через невміння спілкуватися з однолітками. Правда, не всі це сприймають як трагедію. Є діти, які досить самотні, але разом з тим вони не відчувають особливої потреби в спілкуванні, їм цілком комфортно бути на самоті. Але більша частина підлітків все ж потребує спілкування, якого не відбувається. Дитина дуже прагне знайти спільну мову з однолітками, але у неї не вдається, її ніхто не хоче слухати і не хоче з нею дружити. Можливо, батьки в дитинстві не навчили таку дитину спілкуванню, а може, вона пережила зраду чи образу, які не минули безслідно. Вона насилу намагається налагодити стосунки, але безрезультатно. У таких випадках підліток замикається в собі і тихо страждає або, навпаки, всіляко демонструє веселощі і незалежність, яких насправді не відчуває.

"Мамо, зверни на мене увагу!"

Депресивний стан настає, якщо батьки дитини неї просто не помічають. Вони живуть власними проблемами і зовсім не цікавляться її життям. Щоб якось привернути до себе увагу, діти починають завдавати собі каліцтв – різати руки-ноги, обличчя. Але навіть такі крики про допомогу багатьох батьків не дуже зачіпають. Вони вважають так: "Багато хто в юності робить дурниці, але це минається". Так, все може минутися, а може й не минутися. Якщо дитина зважується на такі вчинки, батьки повинні розуміти, що підлітку потрібно приділяти набагато більше уваги, а ще слід звернутися за допомогою до психолога. Якщо ж стан дитини хвилює тільки вчителя або його сусіда за партою, то пуття не буде. Підліток прагне достукатися до близьких йому людей, які його чомусь ігнорують.

Комп'ютерні ігри відводять від реальності

Не останню роль у виникненні депресивних станів відіграють комп'ютерні ігри, а також захоплення сучасними мультяшками, особливо аніме. Аніме спочатку задумувалися як мультфільми не для дітей, а для дорослих, персонажі яких найчастіше не додають життєрадісності. Але підлітки знаходять в них власні риси і починають їх наслідувати. Вони микаються в собі, перестають жити реальними подіями і заглиблюються в мультяшний нереальний світ, який часто сприяє появі депресивного стану. А що стосується комп'ютерних ігор, то там зазвичай у героїв не одне, а кілька життів, і діти звикли до того, що після смерті можна знову воскреснути і почати жити заново. Тому суїцид не сприймається ними як кінцева точка. Вони втрачають відчуття реальності і не бояться здійснювати найвідчайдушніші вчинки, які можуть призвести до смерті.

Дітей у школах багато, і одразу помітити тих, хто переживає депресивні стани, складно, особливо якщо дитина маскується під веселуна і щасливця. Виявити проблему допомагає безліч проєктивних методів і стандартизованих методик, які застосовують психологи. Часто буває, що після результатів тестування фахівець починає розмову сам на сам із безтурботним веселуном, а той раптом починає плакати і зізнається: "Мене ніхто не любить!". Психолог працює з дитиною, всіляко намагаючись вивести її з депресивного стану, проте, якщо до роботи не підключаться батьки, результату не буде. Тата й мами зобов'язані щодня приділяти час своїм дітям, хоча б 15 хвилин перед сном або під час вечері. Спокійно розпитати про справи, успіхи або невдачі, ласкаво обійняти, поцілувати, запевнити у своїй любові і готовності завжди прийти на допомогу. Тільки так можна зберегти довірчі стосунки з підлітком і не допустити відчайдушних вчинків, які можуть стати фатальними. 

Інформаційний ролик для дітей про шкідливість сміття

https://www.youtube.com/watch?v=7mI0ZhcdK1w&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0Fc04PprA2FWgRyCQ8dEiGf-M_EmLDwsnvrBKmaKBkPXaf6fdD3ACuVsI

ПРОФІЛАКТИКА СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ НАД ДІТЬМИ

В поняття «сексуальне насилля» входить цілий спектр дій – поцілунки, погладжування, доторкання сексуального характеру, а також всі різновиди статевих актів.

Про що повинна знати дитина, щоб не стати жертвою!

1. Якщо ви побачили, що дитина проявляє підвищену цікавість до питання про відмінності між хлопчиками і дівчатками, розкажіть їй спокійним тоном про будову людського тіла, особливості органів, функції які вони виконують. Зверніть увагу на інтимні частини тіла і скажіть, що їх не прийнято показувати іншим людям. Книги з ілюстраціями на цю тему можна переглянути на нашому сайті тут і тут

2.  Розкажіть які доторкання вважаються прийнятними, а які ні, тобто від яких дочка чи син можуть зніяковіти і як відрізнити від тих, які є в нормі (обійми, доторкання один до одного під час ігор, лікарський огляд).

3. Доведіть до відома дитину про те, що ніхто не має право доторкатись до неї, а особливо до інтимних частин тіла проти її волі. Виключення можуть становити: лікарі (за можливістю в присутності мами чи тата) і батьки. Це саме правило повинно стосуватися і всіх членів родини. Не допускайте того, щоб дитину цілували проти її волі! Варто попередити малечу про те, що якщо хтось просить її показати інтимні частини тіла, про це треба розповісти батькам.

4. З 4-х років дитина повинна виконувати «туалетні процедури» та одягатися максимально самостійно. З півторарічного віку дитина не повинна бачити статеві органи та чути прояви інтимного життя батьків. З 2-х років необхідно виключити спільне купання тата і дочки. Купання брата і сестри варто завершити до 6 років, а краще купати дітей окремо.

5. Навчіть дитину правилам соціальної поведінки: не розмовляти з невідомими людьми, не брати цукерок чи інших солодощів від незнайомців, не підтримувати розмову про себе та свою сім’ю, не показувати дорогу. Розкажіть як реагувати в ситуаціях, якщо до дитини заговорили люди, яких вона не знає – не грубити, відійти чи відбігти в безпечніше місце, як і в кого попросити допомогу.

6. Встановіть та намагайтесь підтримувати з дитиною такий рівень довіри, щоб вона змогла розповісти вам різні «нестандартні» ситуації і при цьому розуміла, що кричати на неї ви не будете. Інколи діти краще будуть терпіти, але не скажуть оскільки бояться покарання.

7. Будьте уважними до того, що говорить ваша дитина. Фрази «Я не хочу, щоб дядько Іван до нас приходив», або «Хай дідусь поїде вже додому» повинні насторожити і наштовхнути на думку, що треба максимально делікатно вияснити причину таким словам.

В межах проєкту #stop_sexтинг, який ми реалізуємо спільно з Міністерство цифрової трансформації України та Kyivstar, запустили чат-бот для підлітків в Telegram аби посилити захист від сексуального насильства в Інтернеті.

Як діяти, якщо тебе просять надіслати інтимні фото чи відео?
Як діяти, якщо ти відправив комусь оголені фото чи відео?
Обов'язкові кроки, якщо тебе шантажують надісланими раніше фото чи відео?

@StopSextingBot знає багато про сексуальні ризики онлайн і допоможе знайти відповіді на питання, що стосуються безпечної поведінки в Інтернеті.

Долучайтеся https://t.me/StopSextingBot!

“Я НЕ ВМІЮ” АБО ЯК РОЗВИНУТИ МОТИВАЦІЮ

Кожен новий навик віддаляє дитину від батьків. Спочатку така самостійність в радість, але нові досягнення швидко перетворюються на буденні обов’язки. Зрозуміло, що багатьом дітям хочеться знову стати маленькими, сховатися за безліччю “я не вмію”. І єдине, що тут можна зробити – це постійно нагадувати, заспокоювати, переконувати що батьківські любов і турбота нікуди не подінуться.

1. “Давай подумаємо, де цьому можна навчитися?”
В Інтернеті подивитися, запитати у когось, в бібліотеку за книжкою сходити.

2. “Хочеш розповім, як я цьому навчилася?”
Дитина часто відчуває себе такою, що нічого не вміє серед всемогутніх дорослих і було б добре їй показати, що не завжди так було і не завжди так буде.

3. “Можливо є спосіб обійтися тим, що вмієш?”
Не виходить намалювати баранчика – малюй баранчика в коробці. Це дасть впевненість у своїх силах і коли-небудь баранчик вигляне з коробки.

4. “Спробуємо це зробити разом?”
Часто за словами про невміння стоїть небажання дитини залишатися наодинці з важкою або нудною справою.

5. “Давай я покажу тобі хитрий спосіб”.
Зрозуміло, що дитині хочеться не вчитися чомусь, а вже вміти це робити. І іноді є спосіб навчитися швидко.

6. “Хочеш навчитися або хочеш, щоб хтось зробив замість тебе?”
Швидше за все дитина вибере другий варіант, але рано чи пізно дійде справа і до першого.

7. “Давай розберемо цю велику справу на маленькі і з’ясуємо, з якими моментами ти зможеш впоратися, а з якими потрібно тобі допомогти.”

8. “Нічого страшного, але у тебе добре виходить … (список успіхів)”.
І правда, якщо подумати – яке колосальне число найскладніших навичок дитина освоїла за останні 5-10 років!

9. “Як думаєш, доведеться цього коли-небудь вчитися або можна обійтися?”
Не потрібно розповідати про необхідність деяких навиків, нехай дитина сама розбереться.

Рекомендації батькам

Рекомендації батькам

УВАГА ДО ЕМОЦІЙ МАЛЮКІВ

Шановні батьки!

У ці непрості часи ми можемо підвищити свою батьківську компетентність та ближче познайомитись з власними малюками. Пропонуємо вам анкету, що дозволить оцінити рівень емоційно-вольової напруги ваших малюків та внести певні корективи у стосунки з вашими дітьми.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

Інструкція: Якщо Ви згодні з тим, що це твердження характеризує поведінку вашої дитини, поставте знак "+", якщо ні - знак "- ".

1 Виконуючи роботу, дитина швидко втомлюється

2 Дитині важко зосередитися

3 Будь-яке заняття викликає у дитини зайве занепокоєння

4 Малюк напружений і скутий під час виконання завдань

5 Дитина легко бентежиться

6 Дитина часто говорить про можливі прикрощі

7 У незнайомій ситуації малюк часто ніяковіє, червоніє

8 Дитина розповідає, що йому сняться страшні сни

9 Зазвичай руки у малюка холодні і вологі

10 Нерідко буває розлад кишковика

11 Хвилюючись, дитина сильно пітніє

12 У дитини поганий їстівець (апетит)

13 Малюк насилу засинає і неспокійно спить

14 Дитина полохлива, багато що викликає у нього страх

15 Дитина легко засмучується

16 Часто не може стримати сльози

17 Погано переносить очікування

18 Береться за нову справу без бажання

19 Невпевнена в собі, у своїх силах

20 Пасує перед труднощами

Сума балів за перші 20 пунктів: ________

21 Дитину практично ні в чому не можна переконати

22 Вона не може промовчати, коли чимось невдоволена

23 Коли хтось заподіює дитині зле, прагне відплатити тим самим

24 Іноді лається без всякої причини

25 Отримує задоволення, коли ламає іграшки, щось розбиває, розриває

26 Іноді так наполягає на чомусь, що оточення втрачає терпіння

27 Іноді поводиться так, ніби в неї "вселився злий дух"

28 Дуже не любить, коли хтось жартує над нею

29 Здається, що іноді дитині хочеться зробити щось погане, аби шокувати оточення

30 Якщо дитина отримує незвичайну вказівку, то прагне зробити усе навпаки

31 Часто буркотливий не за віком

32 Сприймає себе як самостійного та рішучого лідера

33 Любить бути першим, командувати, підпорядковувати собі інших

34 Невдачі викликають у малюка сильне роздратування і бажання знайти в цьому винних

35 Легко сваритися, вступає в бійку

36 Прагне спілкуватися з молодшими і фізично слабкішими дітьми

37 У дитини часто бувають напади похмурої дратівливості

38 Не бере до уваги однолітків, не поступається, не ділиться

39 Дуже самовпевнений малюк, вважає, що будь-яке завдання виконає краще за усіх

40 Не проти подражнити тварин

Сума балів за пункти 21-40: _________

Обробка і інтерпретація:

Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал.

Підрахуйте суму позитивних відповідей за шкалою тривожності (твердження 1 - 20), і за шкалою агресивності (твердження 21 - 40). Визначите рівень тривожності і агресивності, зіставивши отримані результати з таблицею.

Рівень Кількість балів

Високий 15 - 20

Середній 7 - 14

Низький 1 - 6

Коротка характеристика і рекомендації:

Діти з високим рівнем тривожності потребують постійного підбадьорювання, заохочення. Необхідно доводити дитині, що у неї все вийде, вона впорається із завданням, зуміє здолати труднощі і свої страхи. Навчить малюка розслаблятися, знімати напругу, використовуючи рухливі ігри, танці, спортивні вправи. Під час занять з дитиною, давайте їй посильні завдання, поступово ускладнюючи їх, обов'язково звертайте увагу на досягнення і успіхи малюка.

Діти з низьким рівнем тривожності занадто безтурботні, самовпевнені і безцеремонні, вони постійно експериментують з усім, що трапляється під руку. Дитина з низьким рівнем тривожності потребує постійного контролю з боку дорослих, оскільки вона не вчиться на своїх помилках, вмить забуває застереження дорослих. Основний напрям роботи з такими дітьми - це навчання навичкам самоконтролю, обговорення можливих наслідків тих або інших дій дитини.

У дітей з високим рівнем агресивності її прояву можна спостерігати вже в 2,5 року. Така дитина прагне спеціально завдати шкоди іншому, образити, ударити, зробити боляче. Такі діти дратують однолітків, вигукують образливі фрази, ображають. Вони уперті і самовпевнені, заперечують, навіть не вислухавши, частіше говорять "ні", чим "так". Енергію таких дітей необхідно спрямувати на творчу діяльність. Для цього необхідно добре вивчити інтереси і схильності дитини, давати їй доручення, що вимагають сміливості, ініціативи і рішучості. Необхідно навчити малюка отримувати задоволення не лише від головних ролей в грі і житті, але і від підлеглих, другорядних.

Діти з низьким рівнем агресивності надмірно боязкі, несамостійні, не уміють постояти за себе і інших. Їх пасивність, нерішучість і деяка загальмованість заважають розвитку довільної регуляції поведінки, такої важливої при підготовці до школи. Такій дитині слід давати завдання, що вимагають прояву ініціативи і самостійності, на тлі доброзичливої уваги і заохочення.

Як зберегти зір

Недарма, маючи на увазі щось цінне кажуть: « Бережи. Як зіницю ока ».

Найбільше навантаження на очі - під час читання, писання, а також перед телевізором чи монітором.

Як правильно читати

1.Сядь зручно, розслаб м’язи спини і шиї.

2.Тримай книжку нижче підборіддя.

3.Кліпай очима двічі на кожний рядок тексту ( наприклад, на початку і в кінці кожного рядка ).

4. Не читай на сонці, коли ти хворий або втомлений.

Як правильно писати

1.У процесі письма не перечитуй щойно написаного. Стеж поглядом за кінчиком стержня ручки. Щоб навчитися цього, прикривай написаний текст аркушем паперу.

2.Частіше кліпай очима.

Як правильно дивитись телевізор

1.Сядь так, щоб підборіддя було злегка підняте, очі напівзаплющені і розслаблені.

2.Не дивись надто пильно на екран.

3.Частіше кліпай очима.

4.Час від часу переводь погляд у темряву, а потім на екран у лівий кут, середину, правий кут).

5.Намагайся не стримувати дихання навіть у напружені моменти фільму.

Як правильно працювати за комп’ютером

1.Найкраще використовувати сучасні плоскі монітори.

2.Розташовуй монітор нижче рівня очей.

3.Постарайся не напружуватися . 4.Частіше кліпай очима. 5. Не грай на комп’ютері, коли ти хворий або втомлений.

Ці ігри рекомендую на уроках, коли доводиться багато писати або читати.

«Кольорові сни». Учні нахиляють голови, заплющують очі і закривають їх долонями. Учитель називає колір, а діти намагаються уявити щось заданого кольору ( наприклад, синє – небо, зелене – трава, червоне – квітка, жовте – пісок). Той, до кого торкається вчитель, не піднімаючи голови, називає те, що він уявив.

«Упіймай зайчика». Учитель стає за спинами учнів і вмикає електричний ліхтарик, випускаючи «зайчика очима, намагаються не випустити його з поля зору, не повертаючи при цьому голови.

Вправи для зміцнення м’язів очей, покращення зору

( за методикою доктора педагогіки та психології М. Норбекової)

1.Вправа «Косоокий»

Прикладаємо великий палець до носа, три середніх загнути, дивимось на мізинець. Потім повільно нахиляємо руку д себе так, щоб мізинець доторкнувся до кінчика носа (очі скосяться). Далі так саме повільно повертаємося у вихідне положення.

2. Вправа «Очі в різні сторони» Два вказівних пальці тримаємо біля кінчика носа. Повільно розводимо їх в різні сторони. Дивимось боковим зором. Ускладнення завдання: написати уявну вісімку.

3. Вправа – гра «Намалюй очима»

Мета: навчити школярів спочатку бачити графічний малюнок, а потім уявно, із заплющеними очима «малювати» той малюнок, що запам’ятали, його деталі. Наприклад, учні розглядають простий малюнок, скажімо, за змістом твору О.Пушкіна «Край лукомор’я…», де зображено дерево, золотий ланцюг, кіт, русалка, море, а потім «малюють очима», тобто заплющують очі. Уявляють цей малюнок і малюють із розплющеними очима в повітрі пальцем.

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?

Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.

Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?

Ось декілька порад.

1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.

2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги: “Велика книга почуттів”, “Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”, “Безліч емоцій. Що означає кожна?” та ігри: емоційний кубик, емоції на магнітах, меморі емоціїї, гра-розвивайка Емоції.

3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.

4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.

5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.

Ігри, щоб не забути букви та цифри – Твінс АБЦ, гра Грайливі сови, гра з маркером Жирафчик, дошка-вкладка «Цифри», дерев’яна іграшка половинки «Рахуємо до 10», дошка-вкладка Алфавіт, Математична пробірка, Гра для вивчення таблички множення “Спіймай горобця”.

Настільні ігри на розвиток мислення – Кольорики, різноманітні пазли, головоломки, магнітний танграм, математичний планшет, Кольорові жабенята, Шкарпетки рукавички, гра Ку-ку-рі-ку Будь першим, ігри меморі, Лимонади.

Розважальні ігри – магнітна гра “Торт”, гра настільна з липунами (Монстроманія), Сковорідки, Хто Я, Дженга, Мафія, Докумекай, Асоціації, Мімікю, Кривляки, Базікало (вірю-не вірю), гра Не прогав.

Ігри для найменших – Гра з мішечком «Звіробуc, ігри з прищепками, Комбінатор, Пазли-двійнята «Лічба», пальчиковий театр “Тваринки”, шнурівки, балансири, сортери, пазли-половинки, ігри на липучках, пірамідки, мозаїка, овочі та фрукти з полімерної глини, помпони, картки Домана, різноманітні сенсорні коробки.

Активні ігри – ходулі, м’ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.

6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.

7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.

Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.

Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!